Голова уряду Фатіх Карахан 30 квітня пообіцяв, що Центральний банк Республіки Туреччина (CBRT) зберігатиме тверду позицію щодо монетарної політики та використовуватиме всі доступні інструменти в рамках ринкових принципів для забезпечення ефективного функціонування фінансових ринків.

«Ми визначимо наші кроки з проактивним підходом, щоб обмежити макроекономічні наслідки волатильності на ринках», – сказав Карахан на 93-х чергових загальних зборах банку в Анкарі.

Карахан зазначив, що події на внутрішніх та міжнародних фінансових ринках у березні та квітні призвели до втрат фінансових активів. 

«Щоб запобігти порушенню макроекономічних перспектив цими подіями, ми швидко вжили додаткових заходів для підтримки механізму монетарної трансмісії», – зазначив він.

 Повернення до жорсткої монетарної політики

Протягом останніх тижнів центральний банк Туреччини змінив цикл пом’якшення монетарної політики на тлі волатильності, яка призвела до різкого падіння турецької ліри та інших активів після арешту минулого місяця мера Стамбула Екрема Імамоглу, якого було ув’язнено за звинуваченням у корупції до суду. Активи частково компенсували втрати після того, як влада вжила заходів для стабілізації ринків.

У світовому масштабі прагнення президента США Дональда Трампа переосмислити світову торгівлю шляхом запровадження тарифів на весь імпорт спричинило шок на фінансових ринках, знищивши трильйони доларів вартості фондового ринку, та похитнуло довіру інвесторів до американських активів як безпечної гавані, включаючи долар.

За словами Карахана, внутрішній попит у Туреччині втратив імпульс у першому кварталі цього року, але дані свідчать про те, що він залишається сильнішим, ніж очікувалося.

«Показники першого кварталу свідчать про те, що внутрішній попит втрачає імпульс, але все ще перевищує очікування, що зменшує його дезінфляційний ефект», – сказав він.

 Готовність до додаткових заходів

«Ми уважно стежимо за показниками попиту, і якщо розвиток умов попиту негативно вплине на процес дезінфляції, ми вживемо необхідних заходів», – наголосив губернатор.

«Ми будемо дотримуватися жорсткої монетарної політики, доки не буде досягнуто постійного зниження інфляції та цінової стабільності», – повторив він.

Річна інфляція сповільнилася до 38,1% у березні. Це найнижчий показник з грудня 2022 року та продовжило падіння з піку близько 75%, досягнутого у травні минулого року.

Після арешту Імамоглу ліра впала на цілих 12% у березні, досягнувши позначки 42 за долар США. Пізніше валюта відшкодувала більшу частину цих втрат завдяки стабілізуючим ринковим крокам центрального банку. Відтоді вона залишається близькою до 38, що приблизно на 4,6% слабше, ніж до ув’язнення.

Базова процентна ставка буде визначена «таким чином, щоб забезпечити необхідну жорсткість, необхідну для прогнозованого процесу дезінфляції, з урахуванням реалізації інфляції, основної тенденції та очікувань», – сказав Карахан.

З середини 2023 року Туреччина перейшла до посилення монетарної політики, в результаті чого центральний банк активно підвищив ставки для стримування інфляції.

Оцінка інфляції та майбутні заходи

Зі зниженням інфляції банк розпочав цикл пом’якшення у грудні та поступово знизив тижневу ставку репо до 42,5%. Але 17 квітня він скасував цей цикл, несподівано підвищивши ставку на 350 базисних пунктів до 46%, що збільшило зростання турецьких активів і сигналізувало про поновлення зобов’язань щодо боротьби з інфляцією. Ставка за кредитуванням овернайт зросла до нового верхнього діапазону коридору ставок, близько 49%, через день після несподіваного посилення політики.

Згідно з опитуваннями, очікується, що банк відновить цикл пом’якшення до кінця другого кварталу, причому зниження ставок, ймовірно, триватиме щонайменше протягом третього кварталу 2026 року.

Також міністр казначейства та фінансів Мехмет Шимшек заявив, що, хоча інфляційні очікування погіршилися, уряд не очікує постійної шкоди, додавши, що інфляція, як очікується, залишатиметься в межах цільового шляху центрального банку.

Середній показник інфляції, оцінений центральним банком на кінець року, наразі становить 24%, при прогнозованому діапазоні від 19% до 29%.

Карахан 30 квітна заявив, що монетарна політика буде ще жорсткішою, якщо очікується значне та тривале погіршення інфляції.

Карахан наголосив, що цінова стабільність є передумовою сталого зростання та процвітання суспільства, додавши: 

«Ми продовжимо процес дезінфляції та працюватимемо рішуче та віддано над зниженням інфляції відповідно до встановлених нами проміжних цілей».