Парламент Туреччини мав намір відновити переговори щодо ратифікації протоколу про вступ Швеції до НАТО, складного питання, яке напружило відносини між Анкарою та її союзниками з минулого року.

Швеція та Фінляндія відмовилися від десятиліть військової позаблоковості та прагнули приєднатися до очолюваної Сполученими Штатами оборонної організації після того, як Росія вторглася в Україну в лютому 2022 року.

Їхні заявки швидко схвалили всі члени НАТО, крім Туреччини та Угорщини. Зрештою вони поступилися, і Фінляндію прийняли як 31-го члена НАТО у квітні.

Туреччина та Угорщина залишаються єдиними членами НАТО, які ратифікували заявку Швеції через 19 місяців після того, як вона подала заявку на членство.

У листопаді комітет із закордонних справ турецького парламенту не зміг досягти згоди щодо тексту для повного голосування і знову збереться у вівторок вдень.

Президент Реджеп Тайїп Ердоган у липні зняв свої заперечення щодо членства Швеції в НАТО після того, як Стокгольм розправився з членами та прихильниками РПК, терористичного угруповання, яке вело криваву кампанію проти турецької держави з 1980-х років, убивши понад 40 000 мирних жителів.

«Ми бачимо, що в Швеції змінилася політика. Ми бачимо, що деякі рішення приймаються в судах, хоча й небагато», – сказав Фуат Октай, законодавець від правлячої Партії справедливості та розвитку Ердогана та голова парламентського комітету у закордонних справах, сказав у телевізійному інтерв’ю. «У нас були деякі запити щодо подальших кроків».

Після схвалення комітетом відбудеться голосування на повному залі парламенту, де правлячий альянс Ердогана має більшість місць.

Але процес пов’язаний з проблемами.

У грудні Ердоган припустив, що парламент діятиме щодо Швеції, лише якщо Конгрес США схвалить закупівлю Туреччиною десятків винищувачів F-16 і запасних частин, а також якщо інші союзники по НАТО, включаючи Канаду, скасують ембарго на постачання зброї, накладене на Анкару.

«Позитивні події з боку Сполучених Штатів щодо питання F-16 і виконання Канадою своїх обіцянок прискорять позитивний погляд нашого парламенту (на заявку Швеції на членство)», – сказав Ердоган.

«Членство Швеції в НАТО та продаж F-16 Туреччині певною мірою узгоджено тому що, на жаль, жодна з країн не довіряє іншій», — сказав Agence Озгюр Унлюхісарджиклі, директор офісу аналітичного центру Німецького фонду Маршалла США в Анкарі.

У 2019 році Анкара була виключена з очолюваної США спільної програми ударних винищувачів F-35 у відповідь на її рішення придбати передову російську систему протиракетної оборони, яку НАТО розглядає як загрозу оперативній безпеці.

Адміністрація президента США Джо Байдена неодноразово обіцяла просунутися з продажем F-16 за 20 мільярдів доларів (586,26 мільярда турецьких лір), але законодавці заблокували це через те, що Туреччина називає «політичними мотивами», включаючи минулу напруженість Анкари з Грецією.

«Немає сильного консенсусу ні в парламенті щодо членства Швеції в НАТО, ні в Конгресі США щодо продажу F-16 Туреччині», – сказав Унлюхісарджиклі.