Міністр енергетики та природних ресурсів Алпарслан Байрактар ​​заявив 9 грудня, що цьогорічні тендери на відновлювану енергетику на основі сонячної та вітрової енергії принесли державі близько 530 мільйонів євро (майже 617 мільйонів доларів США).

Конкурси в рамках механізму аукціонів Зони відновлюваних енергетичних ресурсів (YEKA) є частиною прагнень Туреччини розширити потужності чистої енергетики та прискорити прогрес у досягненні національних цілей відновлюваної енергетики.

Зауваження Байрактара прозвучали після завершення тендерів YEKA на вітроенергетику з розподілу 1150 мегават (МВт) потужностей, на які, за словами міністра, було отримано понад 70 заявок.

«Ми досягли найвищих рівнів заявок, які отримали досі», – сказав він у своїй заяві.

9 грудня відбулися тендери за шістьма проєктами. Електроенергію, вироблену цими електростанціями, можна буде продавати на вільному ринку протягом 60 місяців після підписання контракту. Після завершення цього періоду набуде чинності 20-річна гарантія купівлі електроенергії.

«Тільки від сьогоднішніх тендерів на вітрову енергетику ми отримаємо 208 мільйонів євро, які будуть сплачені авансом на етапі підписання контракту», – сказав Байрактар. 

Посилаючись на всі тендери, проведені цього року, міністр сказав, що держава отримає понад 530 мільйонів євро, а споживачі матимуть користь від дешевої електроенергії протягом 20 років.

Туреччина інвестує понад $1,1 млрд у сонячні та вітрові ініціативи 2025 року 

За словами Байрактара, ці проєкти також дозволять щорічно заощаджувати близько 1 мільярда кубічних метрів природного газу. 

«Протягом 25-річного терміну їхньої експлуатації – перші п’ять років плюс наступні 20 років – загальна економія газу сягне 8,5 мільярда доларів», – додав він.

Минулого місяця було проведено тендери на будівництво сонячних електростанцій, у яких було розподілено 650 МВт потужності у восьми різних регіонах. Серед них також є конкурс на будівництво першої плавучої сонячної електростанції Туреччини у західній провінції Маніса.

У першому раунді тендерів у січні та лютому було виділено 1200 МВт на вітрові та 800 МВт на сонячні проекти. 

9 грудня Байрактар ​​заявив, що цьогорічні проєкти YEKA задовольнять потреби в електроенергії приблизно 1,5 мільйона домогосподарств, а загальний розмір проєкту сягне 1,1 мільярда доларів.

Він також звернув увагу на законодавчі зміни, що прискорюють процеси отримання дозволів на інвестиції у вітрову та сонячну енергетику. 

«Після запуску цих проєктів Туреччина зробить важливий крок у своєму зеленому переході, зменшуючи залежність від зовнішніх факторів та збільшуючи частку чистої енергії», – сказав Байрактар.

За словами міністра, Туреччина перейде до нової фази розподілу потужностей після 2026 року.

«За принципом «генерація там, де споживається» ми прагнемо до подальшого розширення сектора, від сонячних установок на дахах для промислового власного споживання до гібридних потужностей та додаткового збільшення потужностей вітрової енергетики», – сказав він.

Чиста енергетика як відповідь на імпортозалежність та зростаючий попит 

Туреччина наразі може похвалитися 38 000 МВт сумарних потужностей сонячної та вітрової енергетики та прагне збільшити цей показник до 120 000 МВт до 2035 року.

Країна має обмежені ресурси нафти та природного газу та страждає від високого дефіциту поточного рахунку через величезний імпорт енергії. З 2005 року вона стимулює інвестиції приватного сектору у відновлювані електростанції, щоб зменшити високі витрати на імпорт та захистити себе від геополітичних ризиків.

Хоча споживання електроенергії в Туреччині потроїлося за останні два десятиліття, очікується, що в найближчі роки воно зростатиме ще швидше через довгострокову енергетичну трансформацію.

Схема YEKA була запроваджена у 2016 році для сприяння розподілу землі для інвесторів, спрощення розгортання великих проєктів та заохочення внутрішнього виробництва технологій відновлюваної енергетики.

Пізніше уряд представив оновлення моделі, щоб залучити більший інтерес інвесторів. Ключові вдосконалення включали спрощення процедур отримання дозволів після тендеру та запровадження фінансових стимулів, таких як звільнення від плати за передачу.