Голова провідної торгової палати Туреччини 9 жовтня запропонував встановити цільові показники імпорту для кращого відстеження розриву в даних та балансі, посилаючись на те, що країні бракує «розкоші» збільшення торговельного дефіциту.

«Ми повинні зменшити дефіцит зовнішньої торгівлі; ми не можемо дозволити собі його збільшувати. Неможливо намалювати реалістичну картину, лише відстежуючи тут показники імпорту та експорту», ​​– сказав президент Стамбульської торгової палати (ITO) Шекіб Авдагіч.

«З наближенням 2026 року Туреччина також повинна встановити цілі щодо імпорту», ​​– додав він.

Виступаючи перед пресою, Авдагіч назвав дефіцит товарів «найважливішою проблемою, на якій нам потрібно зосередитися». Він поділився очікуваннями, що дефіцит експорту товарів становитиме близько 85-90 мільярдів доларів, назвавши цей розрив давньою проблемою.

Дійсно, хоча турецька влада, надаючи пріоритет зайнятості, виробництву та експорту, змогла значно збільшити обсяг експорту за останні роки, імпорт все ще впливає на загальні дані щодо торгівлі.

«Я думаю, що це найважливіше питання, на якому нам потрібно зосередитися. Туреччина не змогла скоротити дефіцит зовнішньої торгівлі протягом останніх 150 років… Оскільки наш експорт приблизно на 85 мільярдів доларів менший за імпорт, коли ми збільшуємо експорт на 10%, а імпорт на 7%, в абсолютному вираженні обидва показники зростають на однакову величину», – пояснив він.

Авдагіч також зазначив, що частина дефіциту торгівлі товарами компенсується експортом послуг, і, незважаючи на деякі галузеві труднощі цього року, експорт послуг продовжується на певному рівні.

«Ми досягнемо цілей, поставлених нашим президентом Реджепом Таїпом Ердоганом 3 січня щодо експорту товарів та послуг. Згідно з цією тенденцією, якщо не відбудеться надзвичайної зовнішньої кон’юнктурної події, ми досягнемо цієї мети», – продовжив він.

Однак Авдагіч наголосив, що з наближенням 2026 року слід встановлювати та контролювати цілі, пов’язані з імпортом, як і експортом.

«Ми повинні зменшити дефіцит зовнішньої торгівлі; ми не можемо дозволити собі його збільшувати. Неможливо намалювати реалістичну картину, просто відстежуючи показники імпорту та експорту. З переходом до 2026 року Туреччина також повинна встановити цілі щодо імпорту», ​​– запропонував він.

«Звичайно, показники імпорту та експорту Туреччини як у торгівлі товарами, так і послугами ретельно контролюються. Міністр торгівлі Омер Болат у кожній презентації представляє експорт товарів, імпорт товарів, експорт послуг та імпорт послуг», – додав він.

«У нас є цілі щодо експорту, але немає щодо імпорту».

Щомісячний експорт Туреччини у вересні досяг рекордного рівня в 22,6 мільярда доларів, збільшившись на 3% у річному обчисленні. Імпорт, з іншого боку, також зріс, збільшившись на 8,8% у річному обчисленні до 29,5 мільярда доларів, згідно з попередніми даними зовнішньої торгівлі.

Більше того, він сказав, що на порядок денний необхідно винести такі питання, як те, як виробляти деякі імпортні товари всередині країни, щоб скоротити імпорт.

«Наприклад, Туреччина роками не інвестувала в сировину для сектору пластмас. Вживається багато зусиль та стимулів, але внутрішні постачання загальних потреб Туреччини в пластиковій сировині впало нижче 15%», – сказав він.

Доступ до кредиту

Водночас він запропонував стамбульській бізнес-спільноті погодитися з тим, що інфляцію необхідно знизити без жодних умов, але вимагати виконання своїх очікувань щодо впливу на ринок.

Серед цих очікувань найважливішим є те, що виділення кредитів, особливо малим та середнім підприємствам (МСП), має бути виключено з кредитних обмежень, за словами Авдагіча.

«Щодо цього було прийнято деякі рішення. Банки кажуть, що ця система тисне на них, і вони не можуть надати достатньо кредитів малим і середнім підприємствам. Доступ до кредитів наразі важливіший за вартість кредиту», – сказав він.

Вказуючи на розрив між референтною процентною ставкою центрального банку та процентними ставками за комерційними кредитами, Авдагіч продовжив: 

«Банки агресивно прагнуть залучити депозити в турецьких лірах, оскільки вони зобов’язані тримати 60% своїх депозитів у турецьких лірах. Це підвищує вартість залучення депозитів у лірах».

«Через це зростання вартості банки автоматично підвищують вартість кредитів. Тому це питання, яке банки самі не можуть регулювати зараз», – зазначив він, припустивши, що було б «корисно» переглянути ці ставки.

Літаки Boeing

Авдагіч, який також є членом ради директорів та виконавчого комітету турецького авіаперевізника Turkish Airlines (THY), оцінив нещодавню заяву компанії та план закупівлі нових літаків Boeing у американського авіаційного гіганта.

«Boeing — не нова тема. Turkish Airlines вже має значне замовлення від Boeing. Turkish Airlines, яка планує збільшити свій флот до 813 літаків до 2033 року, звичайно ж, купуватиме літаки у Boeing», — сказав він.

«Це пов’язано з розширенням флоту та процесом його оновлення. У міру розширення флоту вам також потрібно позбутися старих літаків та замінити їх новими», – додав він.

«Коли ми це фільтруємо, у нас не так багато компаній, лише кілька», – сказав він, вказуючи на Boeing та його європейського конкурента Airbus.

«Нам потрібно зайнятися самоаналізом. Нам потрібно збільшити кількість компетентних компаній у цій галузі. Замість того, щоб шукати проблеми з Boeing та Airbus, нам потрібно активізувати наші зусилля щодо створення компетентних компаній шляхом збільшення потужностей та сертифікації», – запропонував він.

Серед інших зауважень він також висловив думку про те, що відкрилося «вікно можливостей» у відносинах зі США та збалансуванні торгівлі.

«Туреччина вже є імпортером скрапленого природного газу (СПГ). Ми збираємося купувати СПГ з існуючого джерела, і це не те саме, що ми також збираємося купувати його у США. Ми диверсифікуємо наші джерела енергопостачання на основі змін у світовому балансі», – сказав Авдагіч.

«У мене позитивний прогноз. Boeing вже є покупкою в рамках пакету, покупкою, яка вже в циклі. ЗПГ – це щось нове. У нас є козир, щоб дуже швидко досягти балансу зі США», – додав він.

Крім того, Авдагіч також наголосив, що перший вітчизняний виробник електромобілів, Togg, «створив дуже сильний імідж у Німеччині», зазначивши, що «його в Німеччині чекають з хвилюванням, яке перевершило всі очікування».