Центральний банк Туреччини зберіг свою ключову облікову ставку, однотижневу ставку аукціону РЕПО, на рівні 50% 25 квітня відповідно до очікувань. Посилаючись на рішення монетарної політики в березні, які призвели до значного посилення фінансових умов.
«Вплив жорсткості монетарної політики на умови кредитування та внутрішній попит уважно відстежується. Враховуючи відстрочені наслідки жорсткості монетарної політики, Комітет вирішив залишити облікову ставку без змін, але підтвердив, що він залишається дуже уважним до інфляційних ризиків», – йдеться в повідомленні Центрального банку Турецької Республіки (CBRT).
Банк підкреслив, що, незважаючи на триваюче зниження в березні, основна тенденція місячної інфляції була вищою, ніж очікувалося.
«У той час як імпорт споживчих товарів і золота сприяє поліпшенню балансу поточного рахунку, інші нещодавні показники вказують на те, що внутрішній попит залишається стійким», – додали в ньому.
Інфляція
Зазначається, що на додаток до високого рівня та стійкості інфляції послуг інфляційний тиск зберігають інфляційні прогнози, геополітичні ризики та ціни на продукти харчування.
Річний рівень інфляції в Туреччині зріс до 68,5% у березні та, за прогнозами, досягне піку близько 70% у цьому кварталі, а потім знизиться у другій половині цього року та до 2025 року.
Банк додав 4150 базисних пунктів до вартості позик з червня минулого року після повороту в економічній політиці після президентських і парламентських виборів.
«Жорстка монетарна політика зберігатиметься до тих пір, поки не буде спостерігатися значне та стійке зниження базової тенденції місячної інфляції та інфляційні очікування не наближаться до прогнозованого діапазону», – пообіцяв банк.
Крім того, було сказано, що монетарна політика буде посилена, «якщо передбачається значне та стійке погіршення інфляції».
Минулого місяця грошово-кредитний орган приголомшив ринки підвищенням на 500 базисних пунктів незадовго до місцевих виборів, піднявши свою ставку до 50% з 45%.
25 квітня банк повторив, що очікує встановлення процесу зниження інфляції у другій половині 2024 року.
«Рішучість щодо жорсткої монетарної політики знизить основну тенденцію місячної інфляції через помірність внутрішнього попиту, реальне підвищення курсу турецької ліри та покращення інфляційних очікувань. Отже, зниження інфляції буде встановлено в другій половині 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Раніше цього тижня міністр фінансів Мехмет Шимшек також висловив очікування, що в найближчі місяці почнеться зниження інфляції.
«Ми швидко спостерігатимемо його зниження, починаючи з червня. Це процес, паралельний нашій програмі. Тому, знижуючи інфляцію, ми встановлюємо фіскальну дисципліну, зменшуємо дефіцит поточного рахунку та зміцнюємо структуру Туреччини за допомогою структурних реформ», — сказав він журналістам.
Минулого тижня губернатор CBRT Фатіх Карахан заявив на дискусії у Вашингтоні, що цикл підвищення ставок закінчився. А інфляція на шляху до досягнення цільового рівня в 36% до кінця року. Банк передбачає зниження інфляції до 14% у 2025 році та падіння до однозначного числа у 2026 році. Проте очікується, що губернатор представить останні прогнози щодо інфляції в травні.
Після минулорічних виборів Туреччина відійшла від багаторічної політики послаблення. Він запровадив агресивну жорсткість, спрямовану на охолодження попиту для стримування інфляції. Відновлення резервів і перетворення хронічного дефіциту поточного рахунку на профіцит.
Ринок в цілому та аналітики очікували, що банк збереже жорсткість на поточному рівні в квітні. Раніше банк зміцнив свою позицію, запровадивши заходи щодо обмеження витрат за кредитними картками та підвищивши щомісячні цілі для кредиторів щодо збільшення частки депозитів у лірах.
Минулого тижня опитування агентства Anadolu (AA) показало, що економісти очікували, що центральний банк збереже свою облікову ставку стабільною. З іншого боку, опитування Reuters серед економістів показало, що центральний банк не скоротить свою облікову ставку з 50% до четвертого кварталу.
Опитування показало, що вони очікують вирахування 250 базисних пунктів у 4 кварталі, щоб встановити ставку на рівні 47,5%. Очікується, що подальші скорочення відбудуться наступного року, і згідно з опитуванням, до кінця 2025 року цей показник становитиме 30,0%.
«Комітет продовжує впроваджувати макропруденційну політику, яка зберігає функціональність ринкового механізму та макрофінансову стабільність. У цьому контексті монетарний трансмісійний механізм продовжуватиме підтримуватися у разі непередбачених змін у зростанні кредитів та ставок за депозитами», – зазначив центральний банк.