Міністр закордонних справ Хакан Фідан провів телефонну розмову з єврокомісаром з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї в неділю, повідомили дипломатичні джерела в понеділок. Під час розмови Фідан сказав, що Європейський Союз має прийняти більш справедливе та виважене ставлення до Туреччини.

Посадовці обговорили висновки Ради ЄС із загальних питань щодо розширення 12 грудня та підсумки саміту ЄС, який відбувся в Брюсселі 14-15 грудня.

Згідно з джерелами, міністр закордонних справ Туреччини заявив, що недоцільно переносити обговорення спільного комюніке, підготовленого Єврокомісією та високим представником ЄС із закордонних справ Жозепом Борреллем, щодо відносин між Туреччиною та ЄС на наступний саміт ЄС, хоча було заплановано обговорення цього на саміті минулого тижня. Він сказав, що ЄС повинен діяти стратегічно та розвивати свої відносини з Туреччиною, особливо в нинішню епоху загострення глобальних викликів.

Фідан повторив, що Туреччина очікує від ЄС конкретних кроків у таких питаннях, як оновлення митного союзу, розширення співпраці щодо інвестицій та надання спрощення візового режиму, повідомили джерела.

Туреччина є офіційним кандидатом на вступ до ЄС протягом 24 років, але останніми роками переговори про вступ зайшли в глухий кут через низку розбіжностей і політичних перешкод. Туреччина припускає, що вона виконала більшість критеріїв для членства. Хоча процес вступу застопорився, Туреччина залишається ключовим економічним і оборонним партнером для блоку з 27 членів.

Туреччина розпочала «діалог про лібералізацію візового режиму» з ЄС у грудні 2013 року. Фідан повідомив законодавцям минулого місяця, що Туреччина виконала 66 із 72 критеріїв дорожньої карти лібералізації візового режиму та працює над виконанням решти критеріїв та над їх сталістю. У письмовій відповіді на запитання турецьких законодавців у листопаді Фідан сказав, що рівень відмов у видачі шенгенської візи становив близько 4% між 2014 і 2016 роками, згідно з даними Європейської комісії, а після 2016 року він почав збільшуватися щороку і досяг 17% у 2021 році. Він, однак, зазначив падіння до 15,7% у 2022 р. Фідан сказав, що вони запросили послів кількох країн ЄС із високим відсотком відмов до міністерства та озвучив вимоги та очікування Туреччини з цього питання.

Діалог щодо лібералізації візового режиму має на меті скасувати вимогу для громадян Туреччини отримувати візи для короткотермінових туристичних, ділових або сімейних візитів (90-180 днів) до всіх держав-членів ЄС, крім Ірландії та країн Шенгенської угоди Ісландії, Ліхтенштейну, Швейцарія і Норвегія. Зазначений діалог, започаткований одночасно з Угодою про реадмісію між Туреччиною та ЄС 16 грудня 2013 року, здійснювався відповідно до дорожньої карти, яка містить критерії за п’ятьма основними групами.

Правила документують безпеку з точки зору підготовки паспортів відповідно до стандартів ЄС, біометричних паспортів, забезпечення безпеки паспортів, посвідчень особи та інших подібних документів, управління міграцією, що забезпечує належний контроль і нагляд на кордонах, міжнародний захист і операції ЄС, пов’язані з іноземцями. Вони також включають громадський порядок і безпеку з точки зору боротьби та запобігання організованій злочинності, тероризму та корупції.

У цьому контексті гармонізація з законозавством ЄС щодо фінансування тероризму, торгівлі людьми та кіберзлочинів, судової співпраці у кримінальних справах, захисту персональних даних, захисту основних прав і свобод, недискримінації, доступу до проїзних документів та документів, що посвідчують особу, а також доступ біженців та осіб без громадянства до документів, що засвідчують особу, і реадмісія нелегальних мігрантів також були на порядку денному.

Шість умов, а саме перегляд Закону про боротьбу з тероризмом і Кримінального кодексу, відповідність Закону про захист персональних даних та його інституту стандартам ЄС, укладання угоди про судову співпрацю з усіма державами-членами, повне виконання зобов’язань, що випливають із реадмісії угоди, підписання угоди про оперативне співробітництво з ЄВРОПОЛом та ухвалення законів, що відповідають рекомендаціям GRECO Ради Європи, досі не виконано.

З початку літа Анкара та блок працюють над відновленням зв’язків, які протягом багатьох років діяли не заради взаємної довіри та стратегічних цілей, а лише через необхідність.

Туреччина має найдовшу історію з Союзом і найтриваліший процес вступу, який офіційно розпочався лише у 2005 році, незважаючи на підписання першої угоди з попередником ЄС, Європейським економічним співтовариством (ЄЕС), у 1964 році. З того часу процес був фактично заморожено через політичні блокпости з боку деяких членів ЄС. Після президентських і парламентських виборів, що завершилися в травні, Брюссель змінив свою риторику з «важливості співпраці з Туреччиною» на «продовження відносин на стратегічній і перспективній основі».