Греція завжди була каменем спотикання в тривалих напружених відносинах Туреччини з Європейським Союзом, але нещодавно підписана угода про дружбу спонукає давніх ворогів відкрити нову сторінку, а блок переглянути свої ворожнечі проти Анкари.

За словами експерта та дослідника Мурата Аслана, ЄС традиційно наполягав на використанні Греції як умови у відносинах з Туреччиною, але зближення між Анкарою та Афінами може послабити певний вплив Греції на відносини блоку з Туреччиною.

«Підтримка ЄС Греції та адміністрації греків-кіпріотів на Кіпрі, заснована на застереженні про солідарність, створює прецедент допомоги іншим країнам у різних питаннях, тому ЄС постійно обумовлює свої відносини з Туреччиною своєю позицією щодо Греції, фактором це ніколи не змінювалося», – сказав Аслан, викладач Університету Хасана Каліонджу, який служив на різних посадах у Збройних силах Туреччини (TSK).

Стверджуючи, що пара здійснює певний вплив на механізм прийняття рішень ЄС, Аслан попередив, що Греція або адміністрація греків-кіпріотів можуть застосувати вето, яке заблокує рішення ЄС, що «становить ризик для ЄС».

«Кожна умова і вимога, які висуває пара щодо ініціатив або звітів про Туреччину, є документами. Тому збереження позитивного порядку денного у відносинах Туреччина-Греція може завадити негативним спробам Греції в ЄС», – сказав він.

Цього не можна сказати про греків-кіпріотів, продовжив Аслан, оскільки вони мали більшу «свободу дій» через триваючу невирішену кіпрську суперечку та відсутність схваленого ООН мирного процесу.

«Але як тільки проблеми між Туреччиною та Грецією будуть вирішені на стійкому та керованому рівні, деякі наполягання греків-кіпріотів витають у повітрі та відходять на другий план, що матиме позитивні наслідки (на зв’язки з ЄС)», – сказав він.

Спори, такі як права на буріння, делімітація морських зон і розділений острів Кіпр між союзниками по НАТО та сусідами в Егейському морі, десятиліттями не вирішувалися.

Під час свого історичного візиту до Афін на початку цього місяця президент Реджеп Тайїп Ердоган відкрив те, що він назвав «новою ерою», і сказав, що країни можуть бути «прикладом для світу».

Блок привітав цей крок, заявивши, що очікується, що він буде стійким для деескалації напруженості у Східному Середземномор’ї.

Крім того, оскільки Ердоган отримав ще один п’ятирічний термін на травневих виборах, ЄС був готовий відновити відносини з Туреччиною, але не запропонував Анкарі чітке відновлення переговорів про членство.

Туреччина була кандидатом на членство в ЄС більше двох десятиліть, але переговори зайшли в глухий кут у 2016 році через, як каже Анкара, «наполягання блоку на політизації питання».

Зовнішня політика Туреччини

Стосовно здатності ЄС розвивати та підтримувати позитивну атмосферу з Туреччиною, Аслан визнав, що для будь-якої міжнародної організації з 27 країнами-членами, як-от ЄС, характерно мати внутрішні розбіжності з різних питань.

«Деякі з цих розбіжностей можуть призвести до зміни настроїв, або несприятливих, або сприятливих для Туреччини», — зауважив Аслан, посилаючись на ескалацію напруженості з Грецією в 2020 році. Пара була близька до ударів, коли Афіни намагалися розширити свої територіальні претензії з 6 морських миль до 12 морських миль, що збігається з дослідженням Туреччиною морського дна на запаси енергії.

У той час Анкара розгорнула військово-морські та повітряні сили в регіоні, на що Афіни відповіли, закликавши ЄС запровадити санкції, але кілька членів, включаючи Іспанію, Угорщину та Італію, були проти цієї ідеї.

«Неможливо, щоб позиція одного члена була прийнята всією профспілкою. Спробувати змусити прийняти несприятливе рішення так само складно, як і спробувати заблокувати сприятливе», – зазначив Аслан.

Він вважає, що внутрішня динаміка в ЄС «більша, ніж у Греції», оскільки кілька моментів є джерелом занепокоєння для блоку, а саме обсяг торгівлі з Туреччиною, який «завжди діятиме як обмеження для обох сторін, незалежно від інтенсивності торгівлі».

ЄС привітав пропозицію Анкари відновити відносини на початку цього року, але для багатьох членів, таких як Австрія, про членство Туреччини не може бути й мови, і вони виступають за припинення переговорів про вступ.

Щодо можливості посилення турецької політики, якщо діалог залишиться замороженим, Аслан відкинув будь-які різкі зміни, якщо інша сторона не вимагає цього.

Відзначаючи прагматичну зовнішню політику, яка узгоджується з точною оцінкою майбутніх сценаріїв, Аслан підкреслив, що і Ердоган, і його міністр закордонних справ Хакан Фідан висловили стратегічне бачення Туреччини щодо членства в ЄС, не розглядаючи жодних альтернативних шляхів.

«ЄС задає тон у цих відносинах», — сказав Аслан, додавши: «Вони зобов’язані дуже чітко читати майбутні прогнози та діяти відповідно до них. Якщо вони будуть робити якісь злісні зауваження, реакція Анкари, звичайно, відповідатиме цьому. Позитивні кроки означають, що Туреччина зробить те ж саме і навіть зробить ще один крок вперед для моделі більшого співробітництва».