Згідно з опублікованим 18 травня повідомленням, відкриття нового родовища природного газу в Чорному морі зміцнює енергобезпеку Туреччини, а також сприяє її меті стати центральною країною на міжнародній арені.

Президент Реджеп Тайїп Ердоган оголосив 17 травня, що в результаті геологорозвідувальних робіт у Чорному морі було виявлено 75 мільярдів кубічних метрів газу.

«Ми виявили 75 мільярдів кубічних метрів нового природного газу. Цього обсягу ми задовольнимо потреби лише наших домогосподарств приблизно на 3,5 роки», – сказав він. Президент оцінив запас приблизно в 30 мільярдів доларів.

Згідно із заявою, відкриття було зроблене буровим судном «Абдулхамід Хан», одним із передових турецьких бурових суден, на глибині приблизно 3500 метрів у свердловині Гьоктепе-3.

Свердловина, де було зроблено відкриття, розташована на родовищі Гьоктепе, за 69 кілометрів (43 милі) на захід від газового родовища Сакар’я та за 165 кілометрів від берега, повідомляє агентство Anadolu (AA).

Родовище Сакар’я є флагманським об’єктом видобутку природного газу в Туреччині, де видобуток досяг близько 9,5 мільйона кубічних метрів (млн куб. м), оскільки країна нарощує свої енергетичні амбіції як всередині країни, так і за кордоном.

«Наші роботи на свердловині Гьоктепе-3, які розпочалися 27 березня з нашого бурового судна сьомого покоління «Абдулхамід Хан», були завершені вчора», – сказав Ердоган 17 травня під час заходу в Стамбулі.

Він повідомив «гарні новини», припустивши, що відкриття було зроблено приблизно після 50 днів ретельної роботи.

Туреччина все ще покриває більшу частину своїх енергетичних потреб за рахунок імпорту, хоча Ердоган підтвердив бажання Анкари досягти енергетичної незалежності.

«Ми продовжуватимемо наш шлях без зупинки, без відпочинку та не звертаючи уваги на критику чи перешкоди, доки не досягнемо нашої мети – повністю енергетично незалежної Туреччини», – сказав він.

В останні роки Анкара активізувала зусилля щодо скорочення імпорту та підвищення безпеки поставок шляхом розвитку внутрішніх ресурсів та розширення міжнародного партнерства в розвідці нафти і газу. Найбільш помітною є зосередження на газовому родовищі Сакар’я та регіоні Габар на південному сході країни, де вона прагне збільшити видобуток нафти до 100 000 барелів на день.

«Наше бурове судно «Абдулхамід Хан» під час свого першого розвідувального буріння досягло запасу природного газу, якого вистачить на 3,5 роки для забезпечення потреб наших жителів. Наш шлях — це повністю незалежна Туреччина в енергетичному плані», — заявив міністр енергетики та природних ресурсів Алпарслан Байрактар ​​у дописі на X.

Експертиза в Чорному морі

Огужан Ак’єнер, президент Дослідницького центру енергетичних стратегій та політики Туреччини (TESPAM), у своєму виступі для AA пояснив, що потенційні родовища в Чорному морі, особливо газове родовище Сакар’я та його околиці, поступово досліджуються шляхом буріння, а нові структури в цьому регіоні тестуються для розробки потенціалу резервів.

Щодо матеріальної цінності відкриття, Ак’єнер сказав:

«Якщо ціна природного газу розраховується на рівні 15 турецьких лір (0,39 долара) за кубічний метр, можна оцінити вартість повністю видобувних 75 мільярдів кубічних метрів приблизно в 1,2 трильйона турецьких лір. Це можна розрахувати як економічну цінність у 30 мільярдів доларів, виходячи з поточного обмінного курсу долара».

Заявивши, що процес поступового введення в експлуатацію різних споруд на газовому родовищі Сакар’я триває, він додав:

«Ми не будемо видобувати 75 мільярдів кубічних метрів одразу. Наприклад, якщо максимальний річний видобуток становить 6 мільярдів кубічних метрів, цей обсяг буде розподілено на роки. Однак я вважаю, що наша національна нафтова компанія професійно керуватиме цим процесом».

«Фактично, ми вже досягли значного досвіду в Чорному морі. Існуючі потужності та інфраструктура значно полегшують нам розробку нових структур», – зазначив він.

Ак’єнер також зазначив, що з останнім відкриттям запаси природного газу в Чорному морі збільшаться з 710 млрд куб. м до 785 млрд куб. м, назвавши це «дуже приємною подією для нашої країни».

«Наш дефіцит поточного рахунку все ще досить високий. Значна частина цього дефіциту пов’язана з енергетикою. З кожним відкриттям, яке ми робимо, і кожним кубічним метром, який ми запускаємо у виробництво, ми крок за кроком зменшуємо нашу залежність від іноземних енергоносіїв», – додав він.

Ак’єнер, також заявивши, що спочатку буде проведено оцінку на рівні випробувань у польових умовах, а потім відповідно буде впроваджено план розробки та виробництва, продовжив наступне: 

«Наприклад, якщо видобуток розпочнеться через 10 років і досягне свого максимального рівня в польових умовах, і буде реалізовано приблизно від 5 до 6 млрд куб. м, буде отримано обсяг, що відповідає від 7% до 8% від річного споживання Туреччини, яке становить приблизно 60 млрд куб. м».

Однак, він сказав, що це може «зовсім відрізнятися залежно від сценаріїв розвитку».

«Міністерство енергетики та природних ресурсів вирішуватиме це питання. Наші оцінки можна розглядати як попередні оцінки без чистих даних», – додав він.

Експорт газу

Також, зазначивши, що відкриття, зроблені в енергетиці, підтримують позиції Туреччини на міжнародній арені, він продовжив: 

«Туреччина посилила свої позиції, ставши важливим гравцем у політичній, військовій та дипломатичній сферах, а енергетичні ресурси лише зміцнюють цю роль».

Також він додав, що поточні відкриття, поступове зростання видобутку, розвиток родовища Гебзе, а також зусилля Туреччини як всередині країни, так і за її межами, зокрема в Сомалі, розглядаються як етапи, що сприяють зміцненню її позицій на міжнародній арені.

Тим часом Ак’єнер також зазначив, що Туреччина останніми роками перейшла від імпортера природного газу до експортера газу.

«Ми зараз є країною-експортером природного газу. Якщо подивитися на нещодавні заяви нашого міністра енергетики, ми працюємо над експортом природного газу до Сирії. Ми експортували природний газ до балканських країн. Ми додаємо до цього Сирію. З іншого боку, поставки природного газу до Нахчивану продовжуватимуться», – пояснив він.

«У цьому контексті Туреччина зміцнює свої позиції як центр торгівлі природним газом. Ми можемо розглядати кожне відкриття в цьому сенсі», – підсумував він.