Співпраця в галузі оборони між Туреччиною та Польщею можлива й необхідна, заявила нещодавно в інтерв’ю агентству Anadolu (AA) Кароліна Ванда Ольшовська, співзасновниця польського аналітичного центру Інститут турецьких досліджень.

Польща була першою країною НАТО, яка у 2021 році підписала угоду про закупівлю в Туреччині 24 одиниць безпілотників Bayraktar TB2 турецького виробництва.

Вісім років правління націоналістичної партії «Право і справедливість» (PiS) змінилося наприкінці 2023 року. І нинішній прем’єр-міністр Дональд Туск відновив відносини з ЄС. Залишається побачити, чи продовжаться зв’язки Польщі з Туреччиною за адміністрації Туска.

Щодо закупівлі безпілотників вітчизняного виробництва Туреччини, Ольшовська сказала AA, що «з точки зору загроз безпеці це рішення відображає добре поінформований і перспективний підхід до оборонної стратегії».

«Ця співпраця між Туреччиною та Польщею не тільки можлива, але й необхідна», – сказала вона. «Під час різних дебатів, конференцій і дискусій я стикалася з думкою, що турецький сектор озброєнь розвивається дуже швидко, і його якість значно покращується завдяки більшій кількості випробувань».

Ольшовська зазначила, що ставлення до Росії в Польщі та Туреччині різне через різний історичний досвід.

Вона підкреслила, що Росія протягом століть становила «екзистенціальну загрозу» для Польщі через роки російської окупації.

«Мета безпеки Польщі та Європи полягає в тому, щоб Київ переміг і щоб Україна повернула собі всі окуповані землі», – сказала Ольшовська.

Вона відзначила міграційну кризу після того, як у 2021 році сотні людей намагалися нелегально потрапити до Польщі з Білорусі. І що Туреччина відіграла ключову роль у запобіганні нелегальним в’їздам.

«Мова не йшла про неприйняття біженців. Адже після початку війни в Україні Польща прийняла близько 2,5 млн українців, але вони не перетинали кордон нелегально. Проте на польсько-білоруському кордоні була інша ситуація. Кордону, де через цілеспрямовані дії Росії та Білорусі групи біженців були зібрані та змушені перетнути білорусько-польський кордон. Саме завдяки діям Туреччини цей шлях міграції було заблоковано, а дії, які загрожували б безпеці Польщі в 2021 році вирівнялися. Туреччина є частиною життєво важливої для Польщі угоди про безпеку», – додала вона.

Підтримка України ЄС

Ольшовська підкреслила, що розбіжності між країнами ЄС щодо підтримки України викликані «зіткненням різних інтересів і світоглядів».

«Вони по-різному дивляться на Росію через призму свого історичного досвіду та виміру економічних відносин, таких як торгівля, що дуже ускладнює проведення єдиної політики щодо Росії в рамках ЄС», — сказала вона.

Ольшовська заявила, що країни саміту у форматі Веймарського трикутника – Німеччина, Франція та Польща – об’єднали людей для експорту поставок та зброї в Україну. Що є свідченням міцної єдності між лідерами, оскільки вони були найбільшими постачальниками допомоги постраждалій від війни країні.

«Важливо відзначити, що, незважаючи на їхні значні внески, поточна допомога є недостатньою», — сказала вона.

Наголосивши на необхідності збільшення допомоги та підтримки України. Включаючи розробку нових механізмів підтримки та подальше обговорення для підвищення ефективності існуючих інструментів.

Вона додала, що пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона про військову підтримку України підтримує і Польща. Це чітке свідчення того, що міжнародна спільнота визнає серйозність ситуації та необхідність співпраці.

Чорноморська зернова ініціатива

Ольшовська сказала, що польські вибори, що відбулися 15 жовтня 2023 року, ознаменували значну зміну правлячої партії. Нова коаліція на чолі з Туском успадкувала нагальні питання, коли його було обрано, такі як покращення відносин між Польщею та ЄС і вивільнення заморожених коштів.

«Політика, мистецтво управління – це також мистецтво узгодження суперечливих інтересів, які мають вирішальне значення для розвитку країни», – сказала вона.

Вона зазначила, що нова адміністрація зіткнулася з внутрішніми наслідками сільськогосподарської політики ЄС.

Ольшовська зазначила, що основою фермерських протестів у Польщі є збільшення експорту зерна з України до ЄС.

«Блокада чорноморських портів змусила транспортний шлях змінити на сушу, що призвело до потоку українського зерна на ринках Польщі та ЄС. Цей приплив значно погіршив і без того нестабільну ситуацію польських фермерів, посиливши їхні скарги та терміновість пошуку рішення», – сказала вона.

Вказуючи на Чорноморську зернову ініціативу, підписану в липні 2022 року в координації з Україною, Росією та ООН з дипломатичними зусиллями Туреччини для вирішення проблеми, вона сказала, що якщо положення цієї угоди будуть повернуті, питання, пов’язані з маршрутом, будуть мінімізовані.

Ольшовська підкреслила, що загрозу російського нападу на Європу ніколи не можна сприймати легковажно.

«24 лютого 2022 року Європа завмерла, коли побачила, як в Україну заїжджає бойова техніка. Згадуючи це зображення, важко не сприймати загрозу всерйоз», – сказала вона.

Ольшовська зазначила, що російсько-українська війна почалася задовго до 2022 року, з анексії Росією Криму в 2014 році.

«Тут важливий голос Туреччини, яка критикує долю кримських татар і закликає до приєднання Криму до України», – сказала вона. «Росія неодноразово доводила, що вона поводиться непередбачувано, її дії часто розходяться з офіційними заявами, і що вона не вагається застосовувати силу, навіть порушуючи договори та міжнародне право».