Європейський Союз є свідком трансформаційних змін у своєму енергетичному ландшафті, спричинених зростанням попиту на відновлювану енергію, з особливим акцентом на вітровій енергії.

Туреччина, країна, яка унікально розташована як міст між Європою та Азією, стає ключовим гравцем у цьому енергетичному переході. Як країна-кандидат на шляху до членства в ЄС, роль країни в енергетичній трансформації, що триває, має величезне значення та слугує моделлю для інших країн.

Це спільне зобов’язання щодо сталої енергетики між ЄС і Туреччиною підкріплюється амбітними цілями щодо нульового чистого викиду та взаємним прагненням до використання відновлюваних джерел енергії, зокрема енергії вітру.

Сміливе прагнення ЄС – зробити енергію вітру своїм основним джерелом електроенергії до 2030 року. Однак ця смілива мета не позбавлена ​​труднощів, оскільки вітрова галузь бореться з перебоями в ланцюзі постачання та сильною залежністю від єдиного джерела виробництва сонячної фотоелектричної енергії.

Щоб протистояти цим перешкодам, був представлений комплексний вітровий пакет. У цьому пакеті зосереджено шість основних сфер діяльності:

  • оптимізація дозвільних процесів для прискорення вітроенергетичних проєктів;
  • покращення аукціонних систем за допомогою критеріїв попередньої кваліфікації;
  • співпраця з Європейським інвестиційним банком для покращення доступу до фінансування;
  • забезпечення справедливої ​​конкуренції та розширення доступу до зовнішніх ринків;
  • інвестиції в навички робочої сили та ініціативи з підвищення кваліфікації;
  • заохочення як держав-членів, так і галузевих зацікавлених сторін до створення хартії вітрових вітрів ЄС.

Нещодавній конфлікт у навколишніх регіонах привернув увагу до вразливості Європи до збоїв у постачанні енергії, що робить визнання Туреччини регіональним енергетичним центром і головним партнером ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії та ланцюгах постачання.

Ця співпраця спрямована на пом’якшення ризиків, пов’язаних із перебоями в енергопостачаннях, і зміцнення енергетичної безпеки в регіоні.

Крім того, необхідність співпраці з Туреччиною підкреслюється значною роллю, яку відіграють турецькі компанії в ланцюжку постачання виробників вітряних турбін у ЄС. Амбіційні внутрішні плани Туреччини щодо вітроенергетики, включно з морськими проєктами, відкривають нові можливості для виробників з ЄС. Їхній внесок має ключове значення для підвищення безпеки ланцюга постачання, що є життєво важливим аспектом забезпечення сталого енергетичного майбутнього. Зобов’язання ЄС підтримувати Туреччину в подоланні викликів і сприяти створенню добре інтегрованих ланцюжків поставок підкреслює серйозність спільних зусиль.

Роль Польщі

Польща також відіграє важливу роль у цій трансформаційній подорожі, додаючи глибини історії сталого вітроенергетичного майбутнього. Польща, історично залежна від вугілля, опинилася на критичному етапі своєї енергетичної траєкторії. Перехід від звичайних джерел енергії до чистіших і стійкіших альтернатив сповнений проблем. Проте Польща сповнена рішучості розпочати цей шлях. Перешкоди визнаються, але прагнення до змін непохитне.

Участь Польщі підкреслює важливість співпраці та обміну досвідом між державами-членами ЄС. Безпосередній досвід країни у відході від залежності від вугілля робить її цінним внеском у дискусії навколо переходу Європи на відновлювані джерела енергії. Їхня подорож представляє як складності, так і можливості, наявні в такому починанні, ще більше підкреслюючи необхідність колективних зусиль.

Підсумовуючи, потреба у співпраці виділяється як центральна тема у вирішенні викликів, що постають перед вітроенергетичним сектором, і у зміцненні енергетичної безпеки. Ця спільна ініціатива не просто важлива, а й необхідна для побудови сталого та безпечного енергетичного майбутнього для Європи, підкреслюючи важливість єдності для прокладання шляху до чистішого та стабільнішого майбутнього для всіх.