Дружина турецького посла в Україні організувала у Києві концерт, присвячений Роксолані

«…Упродовж багатьох віків різні події та особистості пов’язували Туреччину та Україну. Роксолана — яка відома у Туреччині як Хюррем Султан — непересічна жінка в історії не тільки двох наших країн, а всього світу», — відкриваючи у Києві концерт «Музика, на яку надихнула Роксолана / Хюррем Султан», сказав Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Йонет Джан Тезель.
«Ідея концерту, присвяченого Роксолані, виникла ще три роки тому, коли у Києві за підтримки посольства Туреччини відбувся концерт «Європейська музика в османському палаці», — уточнює дружина посла Аве Брігадер-Тезель для «України молодої». — Його натхненником став відомий турецький диригент Емре Араджи. Він оркестрував твори османських султанів та європейських композиторів, які працювали в Османській імперії. Тоді ми отримали гарні відгуки від українських музикантів, Мирослава Скорика, Вікторії Рацюк, із пропозицією поглиблювати співпрацю. Моєму чоловікові — послу Туреччини Йонету Джану Тезелю — прийшла цікава ідея: зробити подібний захід про Роксолану. Адже ця історична особистість є знаковою, як для українців, так і для турків».
Концерт-оповідь «Музика, на яку надихнула Роксолана / Хюррем Султан» у Національній філармонії України зорганізувало Посольство Туреччини у співпраці з нашим вітчизняним Міністерством культури.
На концерті у виконанні Симфонічного оркестру Українського радіо під керівництвом Володимира Шейка прозвучала музика п’яти композиторів — класиків і сучасників.
«Чимало творчих людей вдалося захопити цією ідеєю, — розповідає Аве Брігадер-Тезель, естонка. — Ми ретельно працювали над відбором музичних творів про Роксолану. Приємно, що українські композитори Євген Станкович та Дмитро Акімов зголосилися надати нам партитури своїх симфонічних творів для концертного виконання та потішили нас своєю присутністю на концерті. Була також пропозиція виконати композиції з опери Дениса Січинського «Роксоляна», але партитура передбачала масштабні хорові твори. За відсутності хору ми не змогли її виконати».
Багатьох музикантів надихала на музичну творчість постать уродженки Рогатина, яка за непростих умов 9—10-річною дівчинкою потрапила у палаци кримського хана, а 14-15-річною була передана у Стамбул.
До гарему Сулеймана Роксолану — найпривабливішу і найрозумнішу наложницю — обирала мати султана, Айше Хафса-хатун. Образ інтригантки — це вигадка кінематографістів. (Хоча, зокрема, серіал «Величне століття» популяризує Сулеймана Пишного і його улюблену дружину Роксолану в 50 країнах світу, а його глядацька аудиторія сягає 400 млн. осіб).
Насправді Роксолана була кмітливою і мудрою жінкою, вивчила староосманську, арабську та фарсі (перську) мови, мала неабиякий дипломатичний хист.
Відкривала музичну частину концерту симфонія №63 La Roxelane до мажор австрійського композитора Франца Йозефа Гайдна (1732-1809). Він тривалий час був музикантом у Палаці Естехазі (місто Фертед в Угорщині).
Там його надихнув образ Роксолани з опери «Сулейман Другий» учня Вольфганга Амадея Моцарта — Франца Зюссмайєра. У підсумку Франц Йозеф Гайдн написав цикл варіацій на теми старовинної французької мелодії, створивши музичний портрет Роксолани. Він згодом увійшов до його Симфонії №63 під назвою «Роксолана».
«Мені особисто дуже сподобалося, як відомий український диригент Володимир Шейко інтерпретував музику турецьких композиторів Невіта Кодали та Айтекіна Аташа, — ділиться своїми враженнями про концерт дружина турецького посла Аве Брігадер-Тезель.
— Актриса Ольга Сумська дуже яскраво відтворила образ Роксолани, майстерно читаючи її вірші у перекладі української письменниці Олександри Шутко, яка також долучилася до обговорення концепції концерту. Доповнили картину два великі екрани, на яких транслювали світлини з життя Роксолани у Стамбулі, її портрети, фотографії з українського та турецького серіалів про неї. Генеральний директор «Українського радіо» Дмитро Хоркін як ведучий концерту занурив нас в атмосферу XVI століття Османської імперії».
«Про бажання провести у Києві концерт, присвячений Роксолані, я дізналася півтори року тому від уже, на жаль, покійної музикознавиці Лесі Турянської, яка намагалася поставити в Україні оперу «Роксоляна» Дмитра Січинського, — розповідає «Україні молодій» дослідниця, авторка книжок про спільну для України і Туреччини історію Олександра Шутко. — Вона сконтактувала мене з дружиною посла Туреччини — пані Авою.
Тож концепція концерту «Музика, на яку надихнула Роксолана», розроблялася фактично на моїх очах. Мені випала честь працювати над змістовним наповненням концерту та історичним контекстом. Хочу сказати, що посольство Туреччини проробило величезну роботу. Ви не уявляєте, як то все складно зробити в Україні, коли слід вирішувати не лише питання із концертним виконанням, а й авторськими правами на українські й турецькі музичні й літературні твори. Але з усім цим посольство Туреччини впоралося на відмінно».
Може статися, що незабаром в Україні нарешті поставлять оперу Дмитра Січинського «Роксоляна». Принаймні, мрії про це багаторічні. Відомий композитор Мирослав Скорик зробив оркестрування і редагування.
Ще додамо, що у квітні минуло 460 років відтоді, як пішла у засвіти Роксолана, яку боготворив і шанував Сулейман Пишний і присвячував їй вірші.
Не можна не згадати, що написаний 1976 року турецьким композитором Невітом Кодалли (1925-2009) балет «Хюррем Султан» успішно поставили на сценах театрів у Стамбулі, Самсуні та Ізмирі.
А музику балету в двох діях «Роксолана» сучасного українського композитора Дмитра Акімова нещодавно записав Симфонічний оркестр Українського радіо.

You may also like...