Туреччина йде на зліт. Як Стамбул перетворюють в нові “врата світу”

Амбіційний проект з будівництва нового Стамбульського аеропорту і плани Turkish Airlines перетворюють старовинне місто в нові “врата світу” і хороший приклад для України.

Відверто кажучи, я трохи втомився від суперечок про те, на кого потрібно орієнтуватися Україні, – на Захід чи на Схід. На радянське минуле, з його машинобудуванням і Дніпрогесом, або майбутню корпоративну IT-ідилію Гуглівского зразка.

Нехай буде що завгодно, головне щоб це мало сенс і масштаб.

Сьогодні він відчувається в Туреччині, де 30 жовтня відкрився Новий стамбульський аеропорт, поки що так його називають, площею в 7 разів більше існуючого імені Ататюрка.

На першій стадії, він зможе обслуговувати 90 млн пасажирів на рік. А до 2023 року – 200 млн, що зробить його одним з найбільших світових хабів.

У тандемі з національним перевізником Turkish Airlines, нові “врата світу”, як їх називають турки, дадуть потужний поштовх турецькій економіці.

Турецький масштаб

Про масштаб того, що відбувається в Туреччині сьогодні мимоволі починаєш замислюватися ще в аеропорту Бориспіль, з якого рейсом Turkish Airlines я вирушив у Стамбул, щоб послухати про плани цієї компанії, у зв’язку з відкриттям нового аеропортоу.

Наш основний київський аеропорт мені завжди піднімає настрій. Ось і цього разу, після того, як таксист висадив мене біля входу в термінал D, я мимоволі подумав: “Все ж ми рухаємося вперед. Ще якихось десять років тому такого не було”.

Але мій піднесений настрій став потроху згасати після того, як я побачив величезні черги на прикордонних пропускних пунктах. Воно зовсім змінилося, після того, як я плюхнувся в зручне крісло в бізнес-класі Turkish Airlines.

Я трохи погрався кнопками управління моторчиками в кріслі, намагаючись підлаштувати його вигини так, щоб тіло повисло майже в ідеальному розслабленому стані, дві хвилини помасажував спину масажером, вмонтованим в крісло. Переглянув список нових і класичних фільмів, які пропонувалися до перегляду на пристойного розміру екрані переді мною. Поснідав вишуканими сирами. І підключився до інтернету через WiFi.

Але дуже скоро це все перестало мене займати. Мене мучило питання: що такого знають в Туреччині і чого не розуміємо ми в Україні? Що заважає нам створювати такі компанії?

А адже ще якихось 20 років тому все було не так. Тоді навряд чи б хто-небудь поставив національного турецького авіаперевізника в один ряд з найбільшими гравцями ринку. Це визнають навіть самі турки.

“Двадцять років тому, Turkish Airlinеs? М-м-може бути…. А що сьогодні, а що в майбутньому? “, – заявив виступаючи на останній зустрічі з корпоративними клієнтами у вересні цього року голова ради директорів і виконавчого комітету компанії Ількер Айджі.

“Сьогодні Turkish Airlines – це одна з авіакомпаній, що розвиваються найбільш агресивно в світі. А якщо залишити осторонь лоукости, то напевно вона  розвивається найшвилше”, – говорить директор консалтингової компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький.

Компанія здійснює рейси у 304 напрямках; до 122 країн, – це більше ніж будь-який інший перевізник у світі. “Конкуренцію їй може скласти хіба що близькосхідна трійка. Всі інші значно відстають і за темпами розвитку, і за сервісом”, – каже Ланецький.

До 2023 року перевізник запланував розширити свій флот з нинішніх 325 до 500 повітряних суден. Це повинно дозволити йому перевозити до 120 млн пасажирів на рік. Минулого року їх було 68,6 млн. Для порівняння, лідер українського ринку МАУ минулого року перевіз близько 7 млн.

Але всі ці плани зіткнулися з серйозною проблемою. Нинішні два аеропорти Стамбула – імені Ататюрка і Сабіха Гекчен – вже зараз не можуть впоратися з таким потоком.

Новий хаб

“Адже справа не тільки в кількості, але і в зовсім іншій якості нового аеропорту”, – говорить Ількер Айджі. Нові “повітряні ворота” будують за останнім словом техніки. Там будуть використовуватися всі сучасні технології, які дозволять зробити реєстрацію, оформлення та отримання багажу максимально швидкими. Це дозволить уникнути черг, які є сьогодні в аеропорту імені Ататюрка. Де навіть пасажирам бізнес-класу для того, щоб вийти в місто, потрібно іноді простояти в черзі до півгодини.

Голова Turkish Airline Ількер Айджі з нетерпінням очікує переходу його компанії в новий аеропорт.

Творці також планують здивувати пасажирів новою, більш просторою зоною для бізнес-класу, виставкою сучасного мистецтва, зручним сполученням із містом за допомогою метро. “Аеропорт буде служити довгостроковій меті країни з перетворення Стамбула на фінансовий, бізнес-центр і центр культурного обміну, завдяки доступності з будь-якої точки світу”, – каже Ількер Айджі.

Стамбул дійсно має хороше географічне розташування для хаба глобального масштабу. З нього можна долетіти у 80 аеропортів світу лише за 3 години.

Коли думаєш про все це, розумієш, що це частина масштабної стратегії турецької держави, яка розуміє, куди їй прагнути. Тут не виникає питань про те, чи потрібно надавати хороші умови базовому перевізнику. Напевно, тому що Turkish Airlines на 49% належить державі і щорічно приносить їй сотні мільйонів доларів прибутку.

Крім того, на відміну від найбільшого українського оператора авіаринку, 51% акцій турецького перевізника вільно торгуються на біржі, що робить компанію привабливою для інвесторів. Створення нового державного аеропорту під такий актив представляється логічним кроком.

Новий аеропорт належить державі, але переданий в концесію на 25 років. “Туреччина потребує оновлення інфраструктури. За останні 15 років її уряд ініціював багато проектів”, – говорить генеральний директор IGA Operation of Istanbul New Airport Кадрі Самсунлу, компанії яка взяла цей актив в концесію. За його словами, цей проект дозволить створити 125 тис. нових робочих місць і додасть 5% до ВВП країни, а також залучить нові прямі іноземні інвестиції.

Так виглядатиме новий стамбульський аеропорт після відкриття 29 жовтня.

Уроки для України

Слухаючи все це, я постійно думав про те, чи може для України зробити те саме тандем Бориспіль-МАУ. Зрозуміло, що масштаб тут не той. Українські головні повітряні ворота у 8-9 разів менше навіть існуючого турецького аеропорту. Але справа у принципі.

Генеральний директор Борисполя Павло Рябикін каже, що плани аеропорту скоординовані з планами МАУ. “Ми знаємо нашого перевізника і його плановані темпи зростання. І величезних кроків ми поки не плануємо”, – говорить він.

Але на руку українському хабу грає те, що ринок авіаційних перевезень найближчим часом буде рости. І навіть будівництво такого великого аеропорту, як в Туреччині, не повинно сильно позначитися на Борисполі. “Можливо, якийсь час після відкриття нового аеропорту в Стамбулі наш пасажиропотік буде рости не на 20%, а на 15% на рік”, – говорить Рябикін. Він очікує, що в найближчі п’ять років приріст буде в межах 12-18% на рік у залежності від зростання купівельної спроможності населення.

Зараз зрозуміло одне: ні МАУ, ні Бориспіль не ставлять собі завдань світового рівня.

Що ж заважає нашій країні замахнутися на більш масштабні проекти? Можливо, старе законодавство. Як зазначає засновник і партнер компанії Авіаплан Євген Трескунов, навіть коли МАУ купила новітній Boeing 777, вони не змогли надати пасажирам бізнес-класу можливість переглядати розважальний контент через проблеми з українським законодавством. А це звичайно обмежує коло клієнтів, особливо платоспроможних, які радше оберуть турецьку компанію. І таких прикладів, не тільки в авіаційній галузі, можна знайти безліч. Звісно, такі умови не сприяють залученню інвестицій.

Крім того, МАУ – компанія недержавна і не публічна. Вона належить приватним акціонерам, наміри яких не зрозумілі широкому загалу. А про концесії для аеропортів у нас тільки почали говорити.

Але напевно найголовніша проблема полягає у відсутності масштабної державної стратегії. Туреччина хоче стати “центром світу” і створює проекти, які залучають інвестиції для здійснення цієї мрії. Вона вміло поєднує державний контроль за великими компаніями і дає заробити бізнесу.

Україна ж поки ні такої стратегії, ні тактики не має.

Ким хочемо стати ми?

Поки у нас не з’явиться масштабних ідей, не буде ні масштабних авіакомпаній, ні масштабних аеропортів.

https://biz.nv.ua/

You may also like...